-
Образ матері в творах українських поетів другої половини ХХ ст.
План
Вступ 3
1. Образ матері в поезії А. Малишка 3
2. Поезія Б. Олійника про матір 6
3. Образ матері в творчості В. Симоненка та І. Драча, Д. Павличка 8
Заключення 15
Література 16
-
Образ жінки в творах Г.Квітки-Основ’яненка
Вступ 3
1. Життєвий та творчий шлях Г.Квітки-Основ’яненки 5
2. Образ жінки в українській літературі 9
3. Образ жінки в творах Г.Квітки-Основ’яненка 11
Висновки 20
Література 22
-
Образ святого Георгия в поэзии М. Цветаевой
В статье рассматривается свое
образ
ие авторской интерпретации христианской святости. Образ св. Георгия в поэзии М.Цветаевой истолковывается в сопоставлении с иконописным и агиографическим источниками. У статті розглядається своєрідність авторської інтерпретації християнської святості. Образ св. Георгія у поезії М.Цвєтаєвої витлумачується у зіставленні з іконописним та агіографічним джерелами In the article the authoris conceptual interpretation of Christian sainthood in considered. The figure of St.George is analyzed in comparison to iconographic and hagiographic sources.
-
Место естествознания как науки в истории человечества
1. Естественные науки и общество 2
2. Естествознание в системе культуры. Научное и ненаучное знание. 8
3. Основания науки. Стиль мышления науки. 16
Литература 22
-
Место естествознания как науки в истории человечества
Содержание
1. Естественные науки и общество 3
2. Естествознание в системе культуры. Научное и ненаучное знание. 9
3. Основания науки. Стиль мышления науки. 17
Литература 23
-
Національний образ світу та питання стилеутворення в російському симфонізмі 60 - 70-х років XIX століття
Запропоновано концепцію національного стилеутворення в жанрі симфонії у аспекті взаємозв'язку з національним
образ
ом світу та його відбраження в музиці. Досліджено націнальний
образ
світу як соціально-психологічний фактор художнього самовиразу у російській художній культурі, а також національно визначену специфіку симфонічного мислення у перших симфоніях російських композиторів. У процесах стилеутворення розглянуто рівні "соціальної детермінації" та "творчої актуалізації". Один з рівнів містить модель світу, його
образ
і картину (від найбільш загального до часткового). Національні
образ
і картина світу безпосередньо впливають на становлення національного стилю у його основних художніх і музично-виразових компонентах. Рівень творчої актуалізації відображає процес стилеутворення у межах конкретного жанру. Цей рівень зумовлений положеннями, а саме: зведено-узагальнений словник музично-інтонаційних моделей жанрового та національно-стильового походження формує колективний тезаурус музично-інтонаційних моделей, що розрізняються за своєю якістю у різні історичні періоди та характеризує різний ступінь "інтонаційної зрілості" культури. Сполучною ланкою між двома рівнями є "картина світу".
-
В.И. Вернадский: о духовно-нравственном развитии общества
история науки 19-20 вв.; деятельность Вернадского
В.И.
; Украина; учение о ноосфере; духовное развитие общества; социальная история
-
Моральний потенціал постнекласичної науки
Обгрунтовано положення, що за умов техногенної цивілізації формується постнекласична наука як "історично саморозвинена людиновимірна система", в якій домінантним є єдність науки та людини. Постнекласична наука досліджує класичну дилему: наука для людини чи людина для науки. Ці складові є взаємозумовленими. Проаналізовано основні характеристики постнекласичної науки, нові аспекти переорієнтації науки. Розкрито нові підходи в аналізі моралі. Зазначено, що нові реалії людського життя та діяльності, науки та моралі визначили необхідність переосмислення характеру їх взаємозв'язку. Обгрунтовано, що новою моделлю взаємозв'язку науки та моралі є "моральний потенціал науки", який дозволяє зняти категоричність, однозначність й одномірність у вирішенні питання "моральна чи антиморальна наука?". Моральний потенціал науки відбиває істотні зрушення, що відбулися не тільки в науці та моралі як соціокультурних реаліях, але й у самому процесі їх взаємин і взаємодії. Відзначено, що моральний потенціал науки вражає сучасну тенденцію єдності людини та науки, дозволяє детально проаналізувати її людський вимір. Зазначено, що модусами морального потенціалу науки є гуманізм і відповідальність. Досліджено специфіку цих модусів в українській ментальності. Наведено християнське бачення морального потенціалу науки. Розкрито прояв модусів морального потенціалу науки в прикладній етиці, у практиках евтаназії, клонування.
-
Криза сучасної української історичної науки: теоретичний та історіографічний контекст
Дисертацію присвячено теоретичному та історіографічному дослідженню кризи сучасної української історичної науки та його відображення у вітчизняній та зарубіжній історичній літературі. Дослідження феномену кризи проводилося на підставі вивчення марксистсько-ленінської, діаспорної історіографічних традицій та праць сучасних дослідників. Поняття "криза сучасної української історичної науки" визначено як систему понять "криза немарксистської історичної науки", "криза радянської історичної науки", "криза "вільної" української історіографії", "криза української історичної науки" в інтерпретації сучасних вітчизняних і зарубіжних дослідників.