План
Вступ 3
1. Основні принципи загартовування 5
2. Характеристика традиційних та нетрадиційних засобів загартовування дітей дошкільного віку 8
3. Організація та методика проведення повсякденних та спеціальних загартовуючих процедур 13
4. Стан роботи дошкільної установи по оздоровленню дошкільників 19
5. Впровадження системи роботи по загартуванню дітей дошкільного віку 21
6. Вплив загартування на стан здоров’я та фізичний розвиток дошкільників 24
Висновки 27
Література 28

Досліджено проблему фізичного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами інтеграції рухів і музики. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено інтеграційний комплекс рухів і музики у фізичному розвитку дітей старшого дошкільного віку . Запропоновано методику розвитку рухових якостей дітей . Виокремлено педагогічні умови фізичного розвитку дітей , розкрито його сучасний стан. Розроблено критерії, показники та визначено рівні сформованості фізичного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами інтеграції рухів і музики. Доведено, що успішний розвиток старших дошкільників можливий за умов інтеграції фізичних і танцювальних вправ, рухів і вокального репертуару за різних форма фізичного та музичного виховання дітей , застосування різних видів взаємозв'язків між рухами та музикою, використання сучасних технологій під час розробки методики розвитку фізичних якостей дітей у процесі інтеграції рухів і музики, опанування педагогами дошкільних навчальних закладів методики їх інтеграції.

Вивчено особливості мікробіоценозу слизових оболонок ротоглотки у дітей віком від 3-х до 7-ми років з повторними респіраторними захворюваннями (РЗ), розроблено методи профілактики персистуючої бактеріальної інфекції. Проведено бактеріологічне дослідження мікрофлори ротоглотки, визначено фактори персистенції мікроорганізмів, охарактеризовано неспецифічні чинники захисту, проаналізовано стан клітинного та гуморального імунітету. Проведено клініко-параклінічне обстеження 168-ми дітей дошкільного віку з повторними РЗ. Визначено умови формування персистуючої бактеріальної інфекції ротоглотки у дітей дошкільного віку з повторними РЗ. Вивчено біоценоз ротоглотки у дітей з персистуючою бактеріальною інфекцією і причини формування повторних РЗ за рахунок порушень колонізаційної резистентності її слизових. Більш ніж у 2/3 дітей дошкільного віку з повторними РЗ зареєстровано до 96,3 % стафіло-стрептококової мікробної асоціації. Виявлено, що лише 2,7 % пацієнтів мають індігенну мікрофлору, представлену Aerococcus viridans, що може бути причиною перситенції бактеріальної інфекції. Встановлено якісні персистивні властивості стафіло-стрептококових асоціацій, що спричиняють повторні РЗ у дітей дошкільного віку . Обгрунтовано показання для лікування та профілактики повторних РЗ, спрямовані на елімінацію персистуючої мікрофлори та підвищення активності факторів місцевого захисту, що сприяє зменшенню частоти РЗ. Розроблено алгоритм реабілітації та профілактики повторних РЗ у дітей дошкільного віку з використанням еубіотика А-бактерин.

Визначено недостатність теоретичного й емпіричного опрацювання проблем становлення варіативності мислення у дітей дошкільного віку . Акцентовано увагу на уявленні щодо психологічної сутності поняття "варіативність мислення". Висвітлено варіативність мислення як якість, що дозволяє дитині орієнтуватися за складних умов діяльності та знаходити можливі варіанти розв'язання задачі. Удосконалено психодіагностичний інструментарій з дослідження варіативності мислення дітей старшого дошкільного віку . Розроблено систему діагностики варіативності мислення дітей віком 6-ти років. Наведено загальні вимоги до методик і показник варіативності мислення - кількість способів розв'язання задачі. Продемонстровано доступність для дітей дошкільного віку , який досягається за існуючої системи навчально-виховної роботи в ДНЗ. Розроблено програму становлення варіативності мислення дітей віком 6-ти років, яка складається з ігор-вправ, згрупованих у блоки, а саме: пізнавальний розвиток та елементи логіко-математичних знань, мовленнєвий розвиток і елементи конструювання, аплікації. Визначено принципи програми формульованого експерименту й її основні завдання. Висвітлено процедуру впровадження ігрових вправ. Визначено обов'язкові умови проведення формульованого експерименту. Проаналізовано характерні особливості діяльності дітей під час розв'язання задач. Доведено можливість цілеспрямованої роботи щодо становлення варіативності мислення у дітей старшого дошкільного віку .

Вивчено клініко-анамнестичні, антропо- і соматотипові, гематологічні та психовегетативні особливості розвитку дітей дошкільного віку та розроблено методи профілактики за умов поліклініки промислового міста. Виявлено несприятливу тенденцію щодо показників здоров'я дошкільників, а саме: розповсюдженість функціональних відхилень у дітей дошкільного віку становить 72,9 %, а хронічних - 23,2 %. Установлено, що підвищується поширеність ортопедичної патології, збільшується кількість дітей з дисгармонійним фізичним розвитком і нервово-психічними розладами. Виявлено кореляційний взаємозв'язок гіподинамії та інших факторів ризику з погіршенням стану здоров'я дошкільнят. Науково обгрунтовано ефективність статико-динамічних фізичних вправ, які можуть застосовуватися з метою профілактики "шкільної дезадаптації".

Розглянуто проблему особливостей емоційного розвитку дітей дошкільного віку залежно від соціально-психологічних умов виховання. Проаналізовано і визначено, що емоції становлять складне явище психіки, пов'язане з різними процесами та властивостями. Розкрито вплив біологічних і соціально-психологічних факторів на розвиток емоційної сфери дитини. Визначено чотири типи умов виховання, а саме: тільки в сім'ї, в сім'ї та дитячому садку, неповній сім'ї, дитячому будинку. Встановлено, що у структурі механізмів емоційного розвитку дітей незалежно від віку і статі провідною є загальна емоційність. Показано, що діти, яких виховують у дитячому будинку, відрізняються від інших дітей більш вираженою фрустрацією, агресивністю, конфліктністю та меншим проявом сором'язливості. Вони мають також певні труднощі у спілкуванні. Розроблено систему попередження та коригування емоційно-негативних проявів у дітей дошкільного віку та апробовано її в навчально-професійній підготовці студентів-психологів.

Досліджено проблему формування навичок ходьби у дітей дошкільного віку зі спастичними формами дитячого церебрального паралічу (ДЦП). Обгрунтовано й експериментально доведено ефективність методики диференційованої поетапної корекції порушень ходьби в процесі її формування в дітей дошкільного віку зі спастичними формами ДЦП, нездатних до самостійного пересування. Визначено особливості та рівні сформованості навичок ходьби у дошкільників з ДЦП. Встановлено, що організація корекційно-педагогічного процесу, спрямованого на формування локомоторних функцій у дітей з ДЦП, є поетапною структурою, яка включає такі елементи: зниження патологічного м'язового тонусу та впливу тонічних рефлексів, корекцію патологічної пози та деформації кінцівок, розвиток рухових передумов, що лежать в основі зазначеної локомоції, формування структурних компонентів ходьби.

Виявлено залежність фізичного та психомоторного розвитку у дітей дошкільного віку від перенесеної перинатальної патології, досліджено вплив на дані показники зовнішніх факторів. Обгрунтовано гіпотезу про роль порушень допамінергічної нейротрансмісії у патогенезі залишкових перинатальних явищ. З'ясовано, що діти дошкільного віку , які зазнали перинатальних уражень ЦНС, мають вірогідне відставання у психомоторному розвитку. У таких дітей більш часто діагностовано дисгармонійний фізичний розвиток, синдром вегетативної дисфункції та порушення мікроциркуляції в кінцівках. Визначено фактори ризику виникнення порушень у дітей дошкільного віку , які зазнали перинатальних уражень ЦНС, запропоновано методи їх корекції. Розширено уявлення про віддалені наслідки перинатальної патології та розроблено нові способи запобігання її виникненню. З метою корекції виявлених порушень обгрунтовано доцільність використання препаратів сульпіриду та тіоктової кислоти. З'ясовано, що застосування сульпіриду сприяє ліквідації синдрому вегетативної дисфункції, покращанню сну та загального самопочуття дітей , зникненню головного болю. Показано ефективність застосування тіоктової кислоти, що забезпечує ліквідацію функціональних порушень мікроциркуляції, зникнення синдрому похолодання кінцівок і парестезій.

Дисертацію присвячено клініко-епідеміологічному аналізу порушень формування опорно-рухового апарату в дітей дошкільного віку , що мешкають у промислових районах Донбасу. Вивчено розповсюдженість та нозологічну структуру даної патології. Встановлено та оцінено силу залежності між рівнем ортопедичної захворюваності дітей та ступенем хімічного забруднення атмосферного повітря. Виявлено особливості соматичної захворюваності та фізичного розвитку дітей з патологією опорно-рухового апарату. Визначено еколого-гігієнічні, медико-біологічні та соціально-побутові фактори ризику виникнення порушень формування дошкільного віку , що постійно перебувають у промислово забрудненому навколишньому середовищі. Розроблено критерії для поліпшення ранньої діагностики ортопедичних захворювань. Запропоновано комплекс ефективних організаційних і методичних заходів щодо профілактики та лікування дітей з ортопедичними порушеннями у дитячих дошкільних закладах.